Хвороби соняшника- одна з причин, яка суттєво впливає на продуктивність культури. В Україні сприятливі умови для повноцінного вирощування соняшника, але в розрізі областей ситуація на полях відрізняється. Перепади температур, підвищена вологість – чудове середовище для розмноження патогенів.
До найбільш шкодочинних хвороб, які знижують рівень кількості та якості насіння, відносяться:
- фомопсис (сіра плямистіть стебла);
- фомоз (чорна плямистість);
- пероноспороз (несправжня борошниста роса);
- склеротиніоз (біла гниль);
- альтернаріоз (темно-бура плямистість).

Хвороби соняшника
Найчастіше при наявності одного з класу грибкових захворювань йде одночасний розвиток іншого. Рівень втрат врожайності від ураження залежить від агротехніки господарства, контролю посівів, схеми захисту посівів в конкретних умовах, забезпеченості засобами захисту.
Різновидність та інтенсивність хвороб залежить від ряду факторів:
- Погодні умови. Висока вологість + температура повітря +22-27 С – гарні умови для размноження грибів;
- Недотримання агротехніки вирощування;
- Несвоєчасна фунгіцидна обробка;
- Відсутність пестицидного захисту. При мінімальних дозах препарату варто поєднувати обробку засобами захисту з внесенням мікродобрив, які підвищують стійкість рослин до хвороб та стресів;
- Посів якісного посівного матеріалу (районованих сортів та гібридів , протруєного насіння);
- Дотримання сівозміни. Безмінне вирощування соняшника, перенасичення культури в сівозміні сприяє накопиченню інфекції в рослинних рештках, падалиці.
Несправжня борошниста роса
Несправжня борошниста роса соняшника – грибкове захворювання, що уражує стебло та листові пластини. Проявляється у вигляді хлорозних плям, гофрованості листків, з нижнього боку присутній білий наліт, стебло стає коротким, тонким, помітне відставання в рості і розвитку. Вираженість симптомів залежить від форми пероноспорозу. Хвороба може проявлятися як на ранніх стадіях , так і пізніших – в період цвітіння. Ступінь шкодочинності залежить від інтенсивності та часу ураження і може призводити до зріджених та частково загиблих посівів (30-40%). Уражені рослини легко піддаються пригніченню та розвитку інших хвороб: білої гнилі, іржі. Джерелами хвороби є: неякісний посівний матеріал, грунт, рослинні залишки, падалиця соняшнику. Сприятливі умови для прояву захворювання: температура грунту 11-13 °С, висока вологість (95%).
Заходи боротьби:
- Дотримання сівозміни. Поганим попередником вважаються цукрові буряки, що провокується розвитком хвороби. Дотримання просторової ізоляції полів, де в попередньому році було виявлено пероноспороз.
- Якісне насіння. Сучасні гібриди мають стійкість до ряду захворювань. Проводити посів тільки протруєним насінням.
- Добримання агротехніки. Глибина заробки насіння (рекомендовано 6-8 см), густота посіву (для посушливих умов 50-55 тис. рослин на га, в оптимальних 60 тис. рослин)
- Фунгіциди для боротьби з пероноспорозом. При первинному ураженні, для уникнення розвитку хвороби проводити обробку фунгіцидами на основі азоксистробіну (Амістар), фамоксадон + цимоксанілазоксистробін (Танос), цимоксаніл + флутріафол (Цимоксил). Своєчасне оприскування двохкомпонентним препаратом, при перших візуальних проявах захворювання, блокує розвиток фітопатогену, надає рослині лікувальний ефект.
- Фітосанітарний контроль. Знищення бур’янів, падалиці.
- Збирання врожаю. Знищення рослинних залишків після збирання.
Несправжня борошниста роса на соняшнику проявляється в шести формах. Ооспори гриба визивають первинне ураження. Сублетальна форма виникає внаслідок дифузного поширення грибниці в тканинах рослин. Зовнішньо рослини відстають в рості (15-20 см), листя в хлоротичних плямах, кошики мілкі, насіння нерозвинуте. Великий відсоток уражених рослин гине.
Характерним для другої форми хвороби є вкорочене міжвузля, потовщеність стебла, висота рослин відрізняється від першої форми і коливається до 30 см. Рослина проходить всі фази вегетації, кошики утворюються мілкі, насіння пусте або щупле.
Третя форма пероноспорозу- результат другої. На листовій пластині виступають хлоротичні плями, з нижнього боку – білий наліт. Не впливає на врожайність, але сприяє накопиченню інфекції.
Четверта, або скрита форма захворювання явних візуальних ознак не має. Викликана інфікованим насінням або наявністю патогену в грунті. Уражує прикореневу частину рослини (висота 15-25 см від кореневої шийки). Визначити хворобу можна по продольному розрізу стебла, де спостерігається зміна кольору паренхіми.
Результатом вторинної інфекції є п’ята форма. Візуально в рості інфікована рослина не відрізняється від здорової. Симптоми проявляються в фазу цвітіння. Пригнічена рослина має потовщене стебло, квітки на кошику засохлі, з нижнього боку темно-бурі плями.
Шоста форма протікає приховано, передається потомству, на якому в подальшому проявиться в 4 формі.

Несправжня борошниста роса на соняшнику
На фото ми бачимо характерні ознаки: листки зближені, є наявність хлорозу, уздовж жилок жовті патьоки.
Фомоз соняшника
Фомоз – грибкове захворювання, що починає проявлятись з фази 3-4 справжніх листків. Візуально на листових пластинах з’являються бурі плями з жовтою облямівкою.З розвитком хвороби збільшується розмір плям. Вони починають охоплювати весь лист з черешком, переходячи на стебло. Листові пластини всихають, стебло стає слабким, втрачаючи тургор. Кошики формуються з щуплим насінням, на нижьому боці помітні бурі плями. Частина уражених рослин засихає. На інтенсивність розвитку хвороби впливає висока вологість та температура повітря. Інфекція призводить до втрат в якості та кількості врожаю. Джерелом хвороби є насіннєвий матеріал, рослинні рештки.
Заходи боротьби:
- Якісний посівний матеріал. Сучасні гібриди толерантні до патогена. Протруєння насіння перед посівом фунгіцидним протруйником;
- Дотримання сівозміни та агротехніки, просторової ізоляції;
- Обробка посівів фунгіцидами. Фунгіциди класу триазолів та стробілуринів;
- Знищення пожнивних решток.

Чорна плямистість соняшника
Фомопсис соняшника
Фомопсис – сіра плямистість, шкодочинне грибкове захворювання, що призводить до втрати врожайності. Характерність проявляється в мілких некротичних плямах з пожовтінням тканин. Хвороба уражує всі надземні органи, первинно проявляється у вигляді бурих некрозів на краю листової поверхні. З часом листя всихає, а в період цвітіння некрози утворюються на стеблі і мають попелястий колір. Стебло в місці некрозу стає м’яким, легко вдавлюється і ламається. Уражені кошики соняшника, з нижнього боку мають коричневі плями, а квітки – засихають. Такий кошик невиповнений, насіння легко видувається вітром. Фактори, що впливають на інтенсивність розвитку патогенів: висока вологість та підвищена температура повітря (25-27 С). Основні причини прояву фомопсису: інфіковані рослинні рештки, насіннєвий матеріал, кліматичні умови.
Заходи боротьби:
- Дотримання сівозміни;
- Якісне насіння (толерантність до фомопсису);
- Термін посіву та густота стояння рослин;
- Просторова ізоляція;
- Фітосанітарний контроль. Знищення рослинних решток, бур’янів;
- Дезінфекція агротехніки;
- Фунгіцидна обробка. Застосування препаратів з діючою речовиною: фамоксадон + цимоксаніл азоксистробін (Танос), карбендазим + флутріафол (Карбезим + Флутривит), азоксистробін + флутріафол (Азоксин + Флутривит). Двокомпонентні фунгіциди впливають на патогени, блокуючи їх розвиток, справляють лікувальний ефект на рослину.