Хвороби зернових  культур призводять до значного зниження врожайності  та  незадовільної якості продукції. Розвитку хвороб в процесі вегетації  зернових культур сприяють тепла погода восени і взимку, а потім волога весна, вирощування сприйнятливих до хвороб сортів. За сильного ураження рослин знижується їхня кущистість, менше ормується продуктивних стебел, затримується колосіння, масово відмирають листя, з’являється пустоколосість, прискорюється дозрівання.Ураження рослин хворобами призводить до зменшення кількості і маси зернівок, недобір урожаю може становити 10-15%, а іноді зростає й до 30%. Розглянемо основні хвороби  вівса та проса .

Корончаста іржа вівса

Збудник корончатої іржі вівса – гриб Рuссіnіа coronifera Kleb.  Його спори навесні розсіюються, що викликають первинне зараження вівса. Найбільш шкідлива уредостадія. За літній період гриб може, дати три генерації уредоспор. Інкубаційний період хвороби в залежності від температури триває від 7 до 14 днів. Оптимальна температура для розвитку хвороби +18..+21°C. Сильніше уражуються пізні посіви вівса.

Ознаки хворої рослини помітні після фази колосіння у вигляді помаранчевих пустул на поверхні листка, на нижній стороні присутні темні телятопусти. У період вегетації хвороба поширюється рознесенням вітру, у зимовий період зберігається на рослинних рештках.

Летюча  сажка вівса

Хвороба проявляється  під час викидання волотей. Всі елементи квітки і зав’язі перетворюються в чорно-оливкову летючу масу спор. Іноді верхівка волоті залишається незруйнованою. Колоски волоті набувають вигляду оливково-чорної маси, яка легко і швидко розпорошується. Інколи, звичайно рідко, пластини листків стають світлішими, а поміж судинними пучками під епідермісом з обох боків листка просвічується чорна спорова маса. Шкідливість сажки вівса полягає у недоборі врожаю зерна. Інколи знижується схожість насіння і густота стояння рослин. Ураження вівса збудником сажки частіше спостерігається на пізніх посівах.

Покрита (тверда) сажка вівса

Хвороба поширена повсюди Проявляється в період викидання волоті, в якій всі зерна чорні, зверху прикриті сріблястими плівками. Часто верхівки колоскових лусочок залишаються здоровими. У хворих рослин суцвіття вкорочується і волоть має компактний вигляд. Збудником хвороби є гриб Ustilago kolleri Wille. у якого грибниця в уражених зернах розпадається на численні чорні теліоспори. Вони розпорошуються під час обмолочування рослин і потрапляють на поверхню здорового насіння, тобто відбувається його заспорення.

Звичайна ( летюча ) сажка проса

Хво­ро­ба про­яв­ляється у фазі ви­ки­дан­ня во­ло­ті проса. На ура­женій рос­лині, замість во­лоті, фор­мується здут­тя, вкри­те сіру­ва­то-бруд­ною тон­кою плівкою, що лег­ко розтріскується. Із тріщин ви­си­пається чорна спо­ро­ва ма­са — теліо­спо­ри гри­ба. Не­зруй­но­ва­ни­ми за­ли­ша­ють­ся ли­ше провідні пуч­ки у ви­гляді то­нень­ких чор­них ни­ток. Збуд­ни­ком хво­ро­би є гриб Sphacelotheca destruens, який у циклі сво­го розвит­ку фор­мує теліос­по­ри. Під час об­мо­ло­чу­ван­ня зер­на теліос­по­ри роз­по­рошу­ють­ся і по­трап­ля­ють на по­верх­ню здо­ро­во­го зер­на (за­спо­ре­не насіння) або у грунт. Ос­нов­не дже­ре­ло інфекції — за­спо­ре­не насіння і теліос­по­ри, які збері­гають­­­­ся у не­зруй­но­ва­них жов­нах у грунті до двох років. Життєздатність по­одино­ких теліо­спор у грунті ста­но­вить кілька місяців.

За­хисні за­хо­ди:

• Посів стійких до хвороб  сортів;
• Суворе дотримання правил насінництва: збирання насіння — лише зі здорових ділянок; ретельне очищення насіннєвого матеріалу, сортування і калібрування насіння (має відповідати вимогам першого і не нижче другого класу); чистота насіння має бути не нижчою 98,5%, схожість — понад 90%; реалізація і висів елітного насіння, ураженого збудниками сажки, не дозволяється;
• Дотримання науково обгрунтованої сівозміни;
• Проти насіннєвої інфекції збудників грибних і бактеріальних хвороб, підвищення продуктивності рослин проводять протруєння насіння із зволоженням або водними суспензіями (10 л/т ) препаратами на основі діючих речовин: беномілу, з. п. (Фундазол, 2,0 кг/т); N-(диоксотіолат 3-іл) дитіокарбамату калію, з. п. (Сульфокарбатіон-К, 0,5–1,0 кг/т). Протруєння поєднують з обробкою насіння одним із дозволених регуляторів росту рослин
• Дотримання просторової ізоляції ;
• Культури позитивно реагують на внесення органічних і мінеральних добрив;
• Сівбу   вівса та проса  слід проводити в оптимальні строки, коли температура грунту на глибині 8-10 см прогріється до 12…14⁰С.
• Проводять обприскування посівів дозволеними гербіцидами.
• Своєчасне і без втрат збирання урожаю;
• Своєчасний  обробіток грунту після збирання  культури  сприяє зменшенню накопиченню  хвороб;
• Профілактично або при перших ознаках прояву захворювання обов’язкова  обробка посівів фунгіцидам: Карбезим Флутривіт.Полігард  Фенікс Дуо  Рекс Дуо Маестро Фалькон та багато інших.

 Отже, значні втрати й недобори врожаю вівса та проса спричиняють  грибні, бактеріальні та вірусні хвороби. Проведення вчасної  правильної діагностики захворювання  надасть можливість  товаровиробникам звести до мімімуму шкідливий вплив  та підвищити якість та кількість врожаю.

Засоби захисту рослин  можна придбати в компанії «Альянс Еко Агрогумат».